Повернення Дональда Дж. Трампа на посаду президента США після виборів 2024 року знаменує собою початок нової глави амбіцій і непередбачуваності в американській і світовій політиці. Під час свого другого терміну адміністрація Трампа готова реалізувати сміливий, орієнтований на внутрішню країну економічний порядок денний, одночасно змінюючи зовнішні альянси та торгові практики, щоб виконати свою давню обіцянку «Зробити Америку знову великою». Усередині країни ця мантра продовжує віддавати пріоритет американському виробництву та намагається обмежити аутсорсинг, стратегію, спрямовану на відновлення економічної самодостатності Америки.
Амбіційна фіскальна програма, ймовірно, сприятиме внутрішньому наративу, особливо враховуючи те, що Трамп об’єднується з такими високопоставленими бізнес-лідерами, як Ілон Маск, який, як очікується, очолить нову урядову комісію з ефективності, спрямовану на скорочення 2 трильйонів доларів із 6-річного федерального бюджету. .8 трильйонів доларів. Ця комісія оптимізує регулятивні процеси та зменшить накладні витрати уряду, повторюючи нещодавні регуляторні реформи в Індії за уряду прем’єр-міністра Моді. У серпні 2023 року адміністрація Моді прийняла Закон Яна Вішваса (про внесення змін до положень), який мав на меті спростити фінансові правопорушення та зменшити штрафи. США з їх величезною бюрократією стоять перед ще більшим завданням, але успіх тут може стати прецедентом для ролі приватного сектора в реформі державного управління.
Міністр торгівлі Індії Піюш Гоял, відомий своїм поштовхом до дерегуляції, може вважати підхід Маска до США цінною моделлю, що потенційно дозволить йому подолати бюрократичну інерцію та здійснити реформи, які зміцнять бізнес-середовище Індії. Для Трампа така регулятивна реформа могла б не лише покращити бізнес-клімат у країні, але й залучити іноземні інвестиції, сприяючи його меті відновлення Америки як світового виробничого центру.
Повернення Трампа сигналізує про серйозні зміни в союзах США та цілях зовнішньої політики, особливо в рамках НАТО та інших трансатлантичних партнерств. Визначальною рисою його підходу до НАТО є наполягання на більшій фінансовій відповідальності європейських союзників, вимога, яку він вперше озвучив під час свого першого терміну. Стратегія Трампа вже спонукала Німеччину розглянути можливість призову на військову службу, і інші країни НАТО незабаром можуть наслідувати цей приклад, коли вони готуються розділити тягар європейської безпеки. Підхід Трампа до фінансування НАТО та військової відповідальності спрямований не лише на скорочення витрат США, але й на підтвердження США як сильного, але умовного союзника в регіоні. Цей тиск на Європу з метою посилення власних зусиль у сфері безпеки може, однак, призвести до напруженості всередині альянсу, коли деякі країни, ймовірно, будуть чинити опір значному військовому розширенню.
Тим часом, у Східній Європі бажання Трампа посередником припинити затяжну російсько-українську війну є ключовою зовнішньополітичною амбіцією. Можливе дипломатичне рішення, яке може вимагати від Києва поступки деяких спірних територій, могло б дозволити Москві зберегти обличчя, дозволяючи європейським країнам перейти від військової участі до миротворчих ініціатив. Але США ризикують зіткнутися з критикою, якщо будь-яка мирна угода буде сприяти інтересам Росії або підриватиме суверенітет України. Ймовірний підхід Трампа буде прагматичним, визнаючи «нові червоні лінії», які можуть створити непростий мир. Така стратегія дозволила б США переорієнтувати свої ресурси в іншому місці та здійснювати вплив у сферах, що набувають зростаючого геополітичного значення.
У Південній Азії політика Трампа спрямована на відображення більш напористої позиції щодо релігійних свобод і прав людини, особливо в Бангладеш. Його очікувана підтримка індуїстської громади в регіоні відповідає його ширшим зобов’язанням щодо захисту релігійних меншин. Головний радник Бангладеш Мухаммед Юнус публічно пообіцяв «мир, гармонію, стабільність і процвітання для всіх», але за діями адміністрації будуть уважно стежити, особливо на тлі зростаючої стурбованості «варварським насильством» проти індуїстської спільноти. Політика Трампа тут може виходити за межі дипломатичних заяв, щоб чинити реальний тиск на регіональних лідерів, щоб забезпечити захист меншин. Його позиція може навіть вплинути на реакцію Канади на насильство проти індуїстських громад, спонукаючи прем’єр-міністра Джастіна Трюдо прийняти більш проактивний підхід до вирішення цих проблем, оскільки останні інциденти викликали занепокоєння щодо того, як його уряд справляється з релігійною напругою.
Іншим важливим аспектом міжнародної стратегії Трампа буде його взаємодія з Китаєм. Хоча він, ймовірно, буде підтримувати тверду позицію проти економічної практики Китаю, нещодавня заява президента Сі Цзіньпіна про те, що «історія показала, що Китай і Сполучені Штати виграють від співпраці і страждають від конфронтації», може відкрити двері для ретельно ділових відносин. Підхід Трампа, швидше за все, віддаватиме пріоритет економічним інтересам США, водночас керуючи напруженістю у спосіб, який принесе США економічну та стратегічну користь. Трамп може домагатися поступок щодо торговельних угод, обміну технологіями та зобов’язань щодо регіональної безпеки, наголошуючи на таких сферах, як регіон Індійського океану, де США разом зі своїми союзниками, включаючи Індію, намагаються компенсувати вплив Китаю.
Однак економічна політика Трампа, спрямована всередину, має складні наслідки для міжнародної торгівлі. Такі країни, як Індія та В’єтнам, які прагнуть розширити свої виробничі потужності, можуть зіткнутися з жорсткою конкуренцією, оскільки Трамп намагається зробити США ще більш привабливим центром для глобального бізнесу. Ця протекціоністська позиція також викликає питання щодо тарифів і торговельних суперечок, особливо з Індією, яку Трамп раніше критикував як «порушницю тарифів». Збалансування торгівлі з Індією буде дуже важливим, особливо тому, що обидві республіки прагнуть поглибити своє стратегічне партнерство та вивести показники торгівлі за межі поточного рівня в 118 мільярдів доларів, прагнучи досягти до 1 трильйона доларів у довгостроковій перспективі.
У сфері глобальних фінансів Трамп, ймовірно, також перегляне політику щодо ролі долара США як світової резервної валюти. Рішення виключити Росію із системи SWIFT в останні роки знизило довіру до долара як резервної валюти, що спонукало країни БРІКС шукати альтернативи, такі як спільна валюта. Позиція Трампа щодо системи SWIFT може сигналізувати про зміни, можливо, навіть відновити можливість для Росії знову приєднатися, якщо вона узгоджується з американськими економічними інтересами, тим самим зміцнюючи стабільність долара на світовій арені. Крім того, підхід Трампа до криптовалют і цифрових фінансів може розвиватися, оскільки ці технології являють собою як можливість, так і виклик. Хоча це може узаконити криптовалюти за допомогою деяких правил, перехід на них на національному рівні без шкоди для фінансової стабільності залишатиметься складним завданням.
Нарешті, наголос Трампа на зміні американських медіа та інформаційних каналів свідчить про ширшу зміну суспільного дискурсу. Володіння Ілона Маска компанією X (раніше Twitter), яку Маск позиціонував як «джерело правди в реальному часі», узгоджується з зусиллями Трампа проти сприйняття упередженості в основних ЗМІ. Ця платформа, очолювана Маском, сприяє нефільтрованому публічному висловлюванню, динаміці, яка резонує з підтримкою Трампа, багато з яких відчувають себе позбавленими прав через традиційні наративи ЗМІ. Цей рух до цифрових медіа, ймовірно, ще більше децентралізує публічний дискурс, спонукаючи більше американців звертатися до таких платформ, як X, для отримання миттєвої інформації замість традиційних новин.
Повернення Трампа до Білого дому означає оновлену увагу до американської самозабезпеченості, стратегічного прагматизму у зовнішній політиці та трансформації публічного дискурсу. Від сприяння ефективності регулювання та реструктуризації альянсів США до налагодження складних відносин із такими глобальними державами, як Китай, політика Трампа спрямована на перевизначення ролі Америки в багатополярному світі, що стає все більш багатополярним. Його підхід може призвести до серйозних змін у світовій торгівлі, безпеці та фінансових мережах із довгостроковими наслідками, які можуть відбитися й після його президентства. Повернення Трампа та його адміністрації підкреслює глобальну тенденцію до зростання популізму та попиту на сильне, пряме лідерство — відгомін із США, який може знайти резонанс у демократіях Європи та Азії.
Додаткова інформація про електронні міжнародні відносини
