Сполучені Штати Америки, 20 грудня (IPS). Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) попереджає, що 2024 рік стане найспекотнішим роком за всю історію спостережень, перевищивши 2023 рік. Це можна пояснити збільшенням залежності від викопного палива та небажанням галузей промисловості в усьому світі переходити до практики зеленої енергії. Швидке підвищення глобальної температури викликало занепокоєння вчених, і багато хто висловив стурбованість екологічними, економічними та соціальними наслідками загострення кліматичної кризи.
У світлі цього факту напередодні Конференції ООН зі зміни клімату (COP29) у Баку, Азербайджан, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш зазначив: «Людство підпалює планету і платить за це».
Крім того, що 2024 рік став найспекотнішим, він також став першим роком в історії, коли середня температура на 1,5°C перевищувала доіндустріальний рівень. Згідно з даними Служби зміни клімату Коперника (C3S) Європейського Союзу (ЄС), середня температура в 2024 році очікується на рівні 1,60C, що є значним підвищенням порівняно з минулорічним середнім показником у 1,48C.
Паризька угода — міжнародний договір, підписаний 196 країнами в ООН. Метою цієї угоди є скорочення викидів вуглецю на 43 відсотки до 2030 року та пом’якшення кліматичної кризи. Саманта Берджесс, заступник директора C3S), підтвердила, що підвищення температури не робить Паризьку угоду малоймовірною, а радше робить кліматичну кризу набагато більш актуальною проблемою.
За даними Oxford Net Zero, дослідницької платформи Оксфордського університету, щоб мати розумні шанси повернути глобальну температуру до 1,5C, викиди викопного палива потрібно скоротити на 43%. Великі компанії та уряди в усьому світі оголосили про плани скоротити викиди вуглецю для досягнення цих цілей.
Незважаючи на те, що галузі промисловості в усьому світі поступово почали використовувати більш здорові звички споживання викопного палива та альтернативних джерел енергії, глобальне споживання вуглецю зросло майже вдвічі за останні три десятиліття. 18 грудня Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) опублікувало вичерпний звіт під назвою Вуглець 2024який проаналізував глобальне споживання вуглецю в 2020-х роках і надав прогноз використання вуглецю на наступні три роки.
У звіті зазначається, що у 2023 році світовий попит на вугілля досяг рекордних 8687 метричних тонн, що на 2,5 відсотка більше, ніж у минулому році. Очікується, що глобальний попит на вугілля зросте на 1 відсоток у 2024 році. Зростання попиту на вугілля можна пояснити відносно низькою пропозицією гідроенергії.
Китай є найбільшим у світі споживачем вугілля, на нього припадає до 56 відсотків світового споживання вугілля у 2023 році, що еквівалентно 4833 метричним тоннам вугілля. За оцінками, у 2024 році споживання вугілля в Китаї зросло на 1,1 відсотка, або додатково на 56 метричних тонн.
Близько 63 відсотків споживаного Китаєм вугілля використовується для забезпечення енергетичного сектора країни. Незважаючи на помірне глобальне зростання використання відновлюваних джерел енергії, виробництво електроенергії в Китаї в останні роки скоротилося.
За даними МОП, виправлення надмірної залежності світу від споживання вугілля починається з Китаю. «Погодні фактори – особливо в Китаї, найбільшому споживачі вугілля у світі – матимуть значний вплив на найближчі тенденції попиту на вугілля. Швидкість, з якою зростає попит на електроенергію, також буде дуже важливою в середньостроковій перспективі», – сказав директор з енергетичних ринків і безпеки IEA Кейсуке Садаморі.
Вчені та економісти прогнозують, що прискорення кліматичної кризи матиме серйозні екологічні та економічні наслідки в майбутньому. За даними Потсдамського інституту дослідження кліматичних впливів, підвищення температури може коштувати глобальній економіці приблизно 38 трильйонів доларів збитків. Максиміліан Коц, дослідник інституту, стверджує, що багато з цих втрат можна пояснити зниженням врожайності та продуктивності праці, а також пошкодженням інфраструктури, чутливої до клімату.
У 2024 році сталася низка стихійних лих, спричинених кліматом, які спустошили громади. Екстремальні погодні явища, такі як циклони, мусони, лісові пожежі, хвилі спеки, урагани та підвищення рівня моря, продовжують загрожувати життям мільйонів людей. За оцінками ООН, приблизно 305 мільйонів людей у всьому світі гостро потребуватимуть гуманітарної допомоги через стихійні лиха, що посилюються.
Інші екологічні наслідки зміни клімату включають вирубку лісів, втрату біорізноманіття, підкислення океану, порушення кругообігу води та вплив на сільськогосподарське виробництво, і все це має руйнівні наслідки для життя на Землі. Якщо глобальні температури та викиди вуглекислого газу не зменшаться до 2030 року, ці наслідки можуть значно посилитися.
Вчені попереджають, що надзвичайно важливо, щоб глобальна температура не перевищувала 2 C. Світ зазнає широкомасштабної втрати видів, у тому числі багатьох видів, критичних для підтримки життя людини, включаючи рибу та багато видів рослин. Еліс К. Хілл, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин (CFR) з енергетики та навколишнього середовища, сказала: «Ми прямуємо до катастрофи, якщо ми не зможемо контролювати наше потепління, і нам потрібно зробити це дуже швидко».
Інший дослідник клімату Потсдама, Андерс Леверманн, передбачає, що економічні та екологічні наслідки будуть набагато серйознішими для країн, що розвиваються, ніж для великих торговельних держав, таких як Сполучені Штати та Китай. «Ми знаходимо пошкодження майже всюди, але країни в тропіках постраждають найбільше, тому що там вже тепліше», — сказав Леверманн.
Крім того, очікується, що країни, які найменш відповідальні за зміну клімату (країни, що розвиваються), постраждають від найбільших економічних та екологічних наслідків, оскільки вони мають найменші ресурси «для адаптації до їх наслідків».
Звіт Бюро IPS ООН
Підпишіться на @IPSNewsUNBureau
Слідкуйте за IPS News UN Bureau в Instagram
© Прес-служба Інтер (2024) — Усі права захищеноДжерело: прес-служба Інтер
