АСТАНА/ТОКІО, 21 жовтня (IPS) – У яскравому прояві культури та традицій Казахстан нещодавно прийняв 5-ті Всесвітні ігри кочівників в Астані, відзначаючи незмінний дух спадщини кочівників на тлі сучасності та глобалізації. Ця дворічна подія, яка приваблювала учасників і глядачів з усього світу, слугувала не лише демонстрацією традиційних видів спорту, але й щемливим нагадуванням про стійкість культури, яка за часів радянської влади була на межі зникнення.
Ігри, що проходили з 8 по 13 вересня, представляли собою калейдоскоп заходів, що нагадують спосіб життя кочових народів, які кочували безкраїми степами Центральної Азії. Від боротьби на конях до стрільби з лука, кожне змагання відтворювало навички предків, відшліфовані століттями. Однак для багатьох учасників і відвідувачів значення цих ігор виходило за межі простого спорту. Вони втілювали відновлення довго пригнічуваної ідентичності.
Під час політики колективізації Йосипа Сталіна в 1930-х роках кочовий спосіб життя був фактично ліквідований. Цілі громади були вигнані, оскільки радянський режим намагався нав’язати сільськогосподарські моделі населенню, яке процвітало як скотарі. Ця жорстока трансформація призвела до розмивання традиційних звичаїв і катастрофічних втрат людей. Шрами цього культурного геноциду глибокі, і протягом десятиліть живий гобелен кочової культури замовчувався.
Однак розпад Радянського Союзу в 1991 році став переломним моментом для Казахстану та інших нових незалежних держав. На хвилі незалежності було докладено спільних зусиль для відродження та шанування кочових традицій, перетворюючи історичні катастрофи на платформу для позитивного розвитку. Для Казахстану це відродження стало центральною опорою національної ідентичності, способом відновлення зв’язку з багатою історією, яка передувала колоніальному насадженню.
Всесвітні ігри кочівників є символом цього культурного відродження. З моменту свого заснування в 2014 році Ігри залучили учасників з більш ніж 80 країн, сприяючи розвитку почуття товариства серед тих, хто поділяє кочову спадщину. «Це не просто змагання, це свято нашого коріння», — сказав Мадіяр Айіп, казахстанський IT-підприємець і колишній чиновник Міністерства промисловості. «Ми показуємо світові, хто ми є».
Здатність Казахстану перетворювати свої історичні виклики на можливості очевидна не лише у відродженні його кочової культури, але й у його багатовимірній дипломатії. Країна приймала такі важливі заходи, як Конференція лідерів світових і традиційних релігій, підкреслюючи свою відданість сприянню діалогу та толерантності серед 130 етнічних груп. Це розмаїття корениться в спадщині етнічних і політичних переслідувань за Сталіна, але нещодавно незалежний Казахстан гарантує рівність для всіх громадян, незалежно від походження.
Лідерство Казахстану виходить за рамки культурної дипломатії. вона також досягла успіхів у глобальному роззброєнні. Семипалатинський ядерний полігон, на якому колись було проведено 456 ядерних випробувань, проведених між 1949 і 1989 роками, був закритий незалежним Казахстаном, який ліквідував увесь свій ядерний арсенал. Цей сміливий крок перетворив націю з четвертої за величиною ядерної держави на стійкого прихильника без’ядерного світу. ООН визнає закриття Семипалатинська ключовим моментом у боротьбі з ядерними випробуваннями.
На завершення Ігор панувала атмосфера свята та гордості, що свідчило про культуру, яка не хотіла згаснути. Кочовий дух, стійкий і адаптивний, знову вплетений у тканину казахської ідентичності. В Астані, коли учасники прийняли останній уклін, стало зрозуміло, що минуле та сьогодення переплітаються, формуючи майбутнє, яке шанує як спадщину, так і інновації.
Казахстан є моделлю для перетворення історичних катастроф на платформи для позитивних змін, підтримки миру та співпраці на світовій арені. Всесвітні ігри кочівників служать не лише яскравим нагадуванням про важливість культурного коріння, але й підтвердженням того, що багатоетнічне та багатоконфесійне суспільство може процвітати завдяки діалогу та взаєморозумінню. Прийнявши своє минуле, Казахстан переосмислює своє місце у світі, доводячи, що кочовий спосіб життя не є пережитком минулого, а живою частиною його національної ідентичності та прагнень на майбутнє.
Підпишіться на @IPSNewsUNBureau
Слідкуйте за IPS News UN Bureau в Instagram
© Прес-служба Інтер (2024) — Усі права захищеноДжерело: прес-служба Інтер
